4 грудня 1939 року Президія Верховної Ради СРСР видала указ про ліквідацію колишніх польських воєводств і утворення "Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської областей у складі Української РСР", - про це пише Gazeta.ua.
Коли поляки захопили Галичину, вони ліквідували австрійське Королівство Галичини та Володимирії й розділили його територію на чотири воєводства: Львівське, Тернопільське, Станиславівське та Краківське.
Як засвідчив польський перепис населення 1921 року, у Львівському воєводстві мешкало тоді 2718 тис. осіб. З них 56,6% поляків, 35,9% русинів (українців), 7,0% жидів, 0,5% німців. Згідно з конфесійною приналежністю 46,5% булли римо-католиками, 41,4% - греко-католиками, 11,5% - юдеями.
Коли у вересні 1939 року більшовицькі війська зайняли Західну Україну, деякий час зберігався старий адміністративний поділ, тільки воєводства стали називати областями. Їх було чотири: Львівська, Станіславська, Тернопільська та Луцька.
26 жовтня 1939 року Українські Народні Збори у Львові ухвалили "Декларацію про державну владу в Західній Україні та про входження Західної України до складу УРСР". 1 листопада у Москві відкрилася позачергова 5 сесія Верховної Ради СРСР, яка ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік із з'єднанням її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою". А 15 листопада позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон "Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки".
З метою уніфікації 27 листопада 1939 року Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської, Дрогобицької, Волинської, Станіславської, Тернопільської і Рівненської областей у складі УРСР. Позаяк для цього потрібно було вносити поправки до Конституцій СРСР і УРСР, відповідне рішення було прийняте Верховною Радою СРСР у Москві 4 грудня. Того ж дня Президія Верховної Ради СРСР видала указ про розмежування областей між Українською РСР і Білоруською РСР.
Області створювалися на основі колишніх польських повітів.
До Львівської області з центром у Львові увійшли Львівський, Сокальський, Бібрецький, Рава-Руський, Любачівський, Яворівський, Городоцький, Жовківський повіти Львівського воєводства та Перемишлянський, Кам'янський, Радехівський, Бродівський, Золочівський повіти Тернопільського воєводства.
До Станіславської області з центром у Станіславові – Станіславівський, Долинський, Калуський, Рогатинський, Надвірнянський, Городенківський, Косівський, Снятинський, Тлумацький, Коломийський повіти Станиславівського воєводства.
До Тернопільської області з центром у Тернополі – Тернопільський, Збаразький, Чортківський, Борщівський, Заліщицький, Копичинський, Скалатський, Підгаєцький, Требовлянський, Бережанський, Бучацький, Зборівський повіти Тернопільського воєводства та Кременецький повіт Волинського воєводства.
До Волинської області з центром у Луцьку – Луцький, Ковельський, Горохівський, Володимир-Волинський, Любомильський повіти Волинського воєводства та Камінь-Каширський повіт Поліського воєводства.
До Ровенської області з центром у Рівному – Рівненський, Дубнівський, Здолбунівський, Костопільський та Сарненський повіти Волинського воєводства.
Перший секретар ЦК КП(б)України Микита Хрущов пробував ставити у Москві питання щодо приєднання до УРСР ще Берестейського, Більського, Кобринського повітів та інших громад Поліського воєводства, населених переважно українцями. Але для Сталіна Прип'ятьські болота були природною стратегічною межею між Білоруським та Київським військовими округами, межі яких збігалися з кордонами УРСР і БРСР. Тож військові інтереси були вищими за етнонаціональні реалії.
Західна Україна після реформи 1939 року
Етнічний склад Львівського воєводства II Речі Посполитої
Польські воєводства та повіти на території Західної України до 1939 року
Стаття взята з джерела http://www.volynnews.com/news/society/den-narodzhennia-volyni-75-rokiv-iak-voyevodstva-staly-oblastiamy/
